Основною причиною послідовних редакцій Інкотермс була необхідність адаптувати їх сучасній комерційній практиці. Так, при перегляді 1980 був уведений термін «Франко перевізник» (тепер FCA) для розгляду частих випадків, коли пунктом одержання товару при морській торгівлі більше не був традиційний пункт FOB (проходження через поручні судна), а пункт на суші перед навантаженням на борт судна, де товар був покладений у контейнер для наступного транспортування морем або комбінацією різних транспортних засобів (так звані змішані або мультимодальні перевезення).

Далі, при перегляді Інкотермс в 1990 статті, що стосуються обов'язки продавця надати підтвердження поставки, дозволили замінити паперову документацію EDI- повідомленнями за умови, що сторони заздалегідь домовилися здійснювати спілкування за допомогою електронної пошти. Немає необхідності говорити, що постійно вживають зусилля по вдосконалюванню складання й подання Інкотермс із метою полегшення їхнього практичного здійснення.