Інкотермс зосереджені на зобов'язанні продавця по поставці. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з поставкою товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли сторони мають тривалі торгові відносини. При цьому вони встановлюють між собою практику («лінію торгових відносин»), якої вони слідують в подальших операціях так само, як раніше. Проте, при встановленні нових комерційних відносин або укладенні договору за допомогою брокерів — що вельми поширене при продажу товарів — слід керуватися умовами даного договору купівлі — продажу, а у разі, коли Інкотермс 2000 включаються в цей договір, використовувати розподіл функцій, витрат і ризиків, витікаюче з них.

Звичайно, було б бажано, щоб Інкотермс могли якомога докладніше визначати обов'язки сторін у зв'язку з доставкою товару. В порівнянні з Інкотермс 1990, в цьому відношенні були зроблені подальші зусилля в деяких конкретних ситуаціях (див. наприклад, термін FCA стаття А.4.). Але було неможливо уникнути посилань на звичаї в торгівлі в статтях А.4. термінів FAS і FOB («відповідно до звичаїв порту»). Причиною цього є те, що саме в торгівлі штучним товаром точний спосіб доставки товару для перевезення в договорах згідно термінам FAS або FOB різний в різних морських портах.